В Україні ще кілька років тому мало хто наважувався мінімізувати виробничі ризики шляхом страхування. На досить низькому рівні залишалася сама культура страхування. Але тенденції міняються, хоч і не так багато аграріїв дивляться в цей бік.
Українці не поспішають звертатися в страхові компанії, оскільки історично накопичувався негативний досвід, пов’язаний зі страхуванням: компанії з недоброю репутацією нав’язують свої послуги, потім пропадають, або умови страхування у таких компаній прописані так, що клієнт не отримує страхове відшкодування, іноді клієнт не розуміє, від яких ризиків можна застрахуватися і т.п. Тому в страхування мало хто вірить. І сільськогосподарський бізнес – не виняток. Та поступово надійні гравці ринку страхування – і компанії, і брокери – вирощують довіру клієнта до страхування.
Ринок агрострахування неминуче зазнавати змін. Президент вже підписав так званий «закон про сплите», який вводить міжнародні стандарти регулювання і нагляду в небанківському фінансовому секторі. В НБУ ж відзначають, що закон дасть поштовх для подальшого розвитку страхових компаній і забезпечить появу іноземних гравців.
Зміни клімату в останні кілька років особливо гостро відчуваються і на території України. Непередбачуваність погодних умов стала однією з найбільш актуальних проблем для аграріїв в світі. Такі погодні перепади, як недолік вологи і дуже високі температури ведуть до швидкого випаровування вологи і надають стрес для рослин. З іншого боку, рясні опади безпосередньо впливають на якість врожаю. Здавалося б, погодні гойдалки повинні стимулювати виробників захищати себе від можливих ризиків, але не так все просто.
Агрострахування в країні не запрацює на повну до тих пір, поки буде відсутній державна підтримка.
Напередодні запуску ринку землі, в сукупності з тим, що Україна знаходиться в зоні ризикованого землеробства і вже відчуває негативні ефекти кліматичних змін, виникає питання забезпечення фінансової стабільності аграрних виробників. Світовий досвід показує, що найбільш ефективними є інструменти страхування як врожаїв і худоби, так і доходів.
Цього року спостерігалися втрати врожаю від посухи по посівах соняшнику та кукурудзи як в західній, так і в південній частині країни. Північні регіони, особливо Чернігівська область, страждали від посухи в період цвітіння пшениці. Зараз же є ризик при висіві озимих культур через брак вологи в ґрунті. Разом з тим, в центральних регіонах, зокрема в Дніпропетровській і Запорізькій областях, спостерігалися надлишкові опади. Аномальні погодні умови змушують аграріїв шукати більш комплексні рішення, ніж економія на витратних матеріалах. Страхування аграрних ризиків залишається єдиним ефективним інструментом, здатним не просто покрити збитки, але і забезпечити стабільний розвиток.
Потреба в агрострахування зростає, разом з тим, культури агрострахування як такої в Україні поки немає. За підрахунками Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, за 2018 рік страхові компанії уклали 1207 договорів страхування сільськогосподарських культур, зокрема, 661 – на зимовий і 546 -на весняно-літній період. Загальна страхова сума за договорами страхування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень склала 6,7 млрд грн, що на 12,5% більше, ніж в минулому році. Сума зібраних страхових премій склала 208,8 млн грн, що на 2,2% перевищує рівень минулого року. Всього культур було застраховано на загальній площі 974 тис. Га. Середня ставка страхової премії за весь андеррайтинговый рік склала 3,1%, зокрема, 3,6% – за зимовий період і 3,0% – за період весна-літо.
За даними IFC, якщо подивитися на індексне страхування погодних умов, то за цей рік було підписано близько 800 договорів і застраховано близько 420 тис. Га землі. «Це небагато, і свідчить про потенціал аграрного страхування. Що стосується кількості виплат, то їх було всього 26. Це не тому, що страхові компанії не хочуть виплачувати. Просто з огляду на ті погодні умови, які є, як правило, в виплат немає.
Є дуже багато інструментів управління ризиками, але агрострахування дозволяє виробникам стабілізувати грошовий потік. Для кредиторів же важливо, щоб з аграріями були стабільні партнерські відносини з сезону в сезон. Аграрії поступово розширюють свій бізнес і ростуть, відповідно, зростають і ступеня ризиків.